Стукіт по батареї, виклик дільничного, істерики біля вхідних дверей. Еварушницы розповіли про стосунки зі своїми сусідами.
«Чоловік у мене з гострим слухом, кожну ніч скаржився на те, що десь хтось у будинку включив посудомийку і низькочастотний гул передається звідки-то по перекриттях йому прямо в мозок і не дає спати. Я цей звук не чую. Хотіли було купити генератор справжнього білого шуму, механічний, але щось лінь стало шукати-вибирати, та й дорого. Включаємо звичайний електронний шум дощу, стало добре – він все стороннє заглушає, а сам монотонний шум дощу і мозком як би фільтрується. Чоловік нічого низькочастотного не чує, мені теж здалося, що сон став краще».
***
«Знайома розповідала – була у них маленька собачка, донька її дуже любила. Але собачка постійно тявкала, коли нікого не було вдома, нудьгувала. А сусідів це дуже напружувало. У них режим роботи був нічний, а вдень вони відсипалися. Приходили – скаржилися на собачку. Але знайома нічого не могла вдіяти з вихованцем. І ось якось з вечора і всю ніч знайома стала чути дивний писк, як ультразвук чи що. Всю ніч він не припинявся. Зрозуміла, що звук від тих самих сусідів. Вони, коли на роботу йшли, стали включати якусь штуку, яка видавала цей нестерпний звук. Сусіди сказали – приберете собаку, звук припиниться. Довелося віддати собачку в добрі руки кошенят в приватний будинок. Донька дуже страждала».
***
«Новий будинок, ремонт зробили. Потім слухали ремонт сусідів знизу і зверху. Думали, в’їдуть і настане кайф – ремонт-то закінчили. Ну, що, воюємо. З сусідами зверху. Вірмени з двома некерованими істеричними дітьми. На наші прохання дати відпочити хоча б у вихідні: «Не зачіпайте нас! Ми у себе вдома!» Врубаю телевізор після 9 на всю котушку, коли їх діти укладаються і до 11 вечора, бо, за день ТАК від них втомлююся, що сечі немає, а слів вони не розуміють. Там ор починається з сьомої ранку і весь день крики і стрибки з дивана на підлогу, у нас реально люстра хитається! Заспокоюються на день-два, потім знову профілактика. ЗАДОВБАЛИ!»
***
«Моя сусідка з п’яти ранку щодня гребний спорт освоює. У неї тренажер коштує, і вона гребе. За півгодини. Потім бігає, теж тренажер. Ще півгодини. І це все стало дуже швидко чути, хоч сплю я не в одній з цією кімнатою. А якщо підстелити килимок, то зчеплення з підлогою до тренажерів немає. Ми поки запропонували гумовий пошукати і шукаємо самі, поки безрезультатно, але стукіт тренажера чути дуже. Потім біг, його теж чути. Пізніше вона не може займатися, менше теж не може».
***
«Приїхали ми якось з чоловіком в інше місто, де мені від бабусі квартирка дісталася. Продавати приїхали. Пробули там кілька тижнів. Вдень займалися справами – нотаріуси, БТІ та інші радості. А ввечері тихо мирно пили чай на кухні, дивилися телевізор (неголосно!) і займалися сексом на дивані (без криків і стрибків, бо вже кілька років одружені були). День на 4-ій вранці дзвінок (годин в 8-9!!!), ми ще спали, відкриваю заспана: влітає, як фурія якась жінка, хапає мене (стоїть в ночнушке) за лікоть, втаскивает в мою ж кімнату і починає кричати, що ми страшенно галасуємо, що ми пересуваємо цілими днями і ночами меблі і все в такому дусі. Натуральна істеричка. Потім мені мешканці, які знімали нашу (бабусину) квартиру до продажу, сказали, що вони (сусіди знизу) по кілька разів на місяць вдавалися, ненормальні. Репетували навіть в 6-7 вечора, коли дитина просто грав на підлозі в ляльки (на килимі). Я вважаю, таким чутливим натурам у своєму будинку жити треба».
***
«У нас дитина в 21.00 спить. В 23.00 бабка дзвонить і каже, що їй заважає, коли наш хлопчик бігає по підлозі. Намагаємося пояснити їй, але марно. Це 2-3 рази в тиждень. Періодично зустрічаємо її на вулиці, вона говорить, що вийшла погуляти, так як хлопчик сильно бігає і кричить. Показую їй хлопчика, який був на вулиці 2 години і вдома не міг бігати. Їй все одно. Пару тижнів тому її онук прийшов з погрозами! Кричав, погрожував, коли зрозумів, що на нас не подіє, так говорить в надії: «Ви б бабусі компенсували її страждання грошима і подарунками!»
***
«А у нас дівчинка років 10 стрибає на скалці в обід, потім починає співати старослов’янською. Батарея не допомагає, зі мною вже не вітається її бабця, ось де жесть…»
***
«У мене маленька дитина і вона дуже заважає бабулі знизу. І міліція, і скарги, і листи нам пише щотижня. Дитині 1 рік і 2 місяці. Вона тільки навчилася ходити, ходить у взутті по квартирі (ортопед прописав), черевики на гумовій підошві спеціально підібрала. Спати лягаємо не пізніше 21-30 – суворо. Все одно незадоволені, стукає навіть вдень. Вдень теж не можна ходити – заважаємо, гуркіт у них від нас. Не дай Бог, донька почне лялькову коляску катати або кульки – караул, за батареям гуркіт відразу ж. Причому, мені подобається, що вона не заморочується на тему, що ВОНА заважає всьому під’їзду. Важливо, що ЇЙ некомфортно».
Ще більше історій на форумах EVA.RU.
Посилання по темі:
Бездітні жінки за 40 – як їм живеться?
